Одного дня, в один прекрасний час весни,
Іде дівча, а поруч хлопець...Йдуть вони,
Вони ідуть, ледь заторможуючи крок,
А він мовчить, у нього в горлі став комок...
Вони ідуть, вона наспівує собі,
Який прекрасний, який чудовий день весни,
Він все мовчить, і лиш щось зблиснуло в очах,
А на устах, її застиг тремтячий страх.
"Пробач мені, але я змушений піти,
Бо вже не можу, те що я міг тепер могти,
Так! - Зараз йду, не буде рік чи може 2,
Пробач мені, що тепер ти будеш одна"...
Вона любила, та що сказать - любив і він,
І розійшлись, лиш десь далеко чути дзвін,
Та що тепер, Та що тепер робити їй,
Як він пішов, вона позбулася всіх мрій
© Copyright: Poor Little Girl, 2004
Свидетельство о публикации №104071601097
Свидетельство о публикации №104071601097
Рецензии
