Каплі дощу дзенькають в скло
Останній луч сонця кімнату залишив
Десь біля хмар, сховалося зло
Тільки у двох залишилися в тиші
Тиша лягла простирадлом хвилинним
Наче метелик закрив небосхил
Це все мине, ну а поки це сплине
Спи моє серденько, я ж бо та вкрив
Згине цей час, наші роки в секунду
Всі позагубляться , їх не знайдеш
Заре для нас, лиш для нас та усюди
Ціле життя, що його не вернеш
Виростуть діточки, крилами в світі
Наче птахи, розлітяться від нас
Спи моє серденько, МИ ЯК ТІ КВІТИ
ТІЛЬКИ ВЕСНА ТРОХИ ДОВША, НА ЧАС
Ніби зоря знайшла підвіконня
Ти пригорнулася біля мене
Мила голубонько, дощик спросоння
Тихо нашіптує, та й він мине...
Ми як т кв ти, ,, т льки весна, ,, трохи довша, на час, ,,
© Copyright: Георгий Че, 2004
Свидетельство о публикации №104061100424
Свидетельство о публикации №104061100424
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.