ТексТ... 1

Я досить часто задаю собі питання. –
Чи варто жити далі, для чого ці всі старання?
І всі о ці бажання, беззмістовні намагання -
жити без проблем, і боротися з вогнем...
але мрія у мене є ще остання -
 прожити без страждання і як найбільше кохання,
поменше страху й болі, ненависті й неволі,
я бачу лише зло, я бачу смерть і кров,
а де ж вся дружба, де любов?


Я думаю над життям своїм щоночі,
 заплющивши очі, можливо трошки боячись
Думаю що скоро я потраплю в небуття,
І на щасливій хвилині обірветься життя,
 несподівано для всіх воно обірветься
і щастя до всіх спиною повернеться...
Така завжди колись з кожним буває,
І рано чи пізно надія помирає,
І з часом ти раптом починаєш помічати,
Що все важливе починаєш ти втрачати,
Все просто для тебе перестає існувати,
Ти хочеш своїх проблем уникати,
І просто починаєш життя планувати...
А нащо це робити? – треба просто жити,
Оптимізм в своє серце внушити, про минуле забути
Все почати з самого початку
 і йти лише вперед ..зовсім без оглядки,
до мети йти впевнено й повільно,
і хотіти цього дуже –дуже сильно!
...