Мандри

Я під місяцем чистим
Ночі п'ю поцілунок
Світ вільжистий в дарунок
У рожевім серпанку
На світанку приношу
До квітучого саду з насолоди й жалю
Мов найбільшу принаду,
Білу повінь зіллю
В сині луки досвітні
Де русалки столітні в коси зело вплели
Хмари геть пропливли,
Місяць стиглий укравши
В обрій з трав і квіток...
Серце, мов пелюсток
Сизий вітер здійнявши,
В синю вкинув ріку...
Ніч - лілею п'янку - день спалив...

04.05.2004.

©2004 Автор: Святослава Лученко


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.