Самотня мати при порозі
Зажурена – бо син в дорозі...
Хоча сама ж і надихала,
Сама й в дорогу все збирала...
Не крайте серце своє, мамо,
Бо син Ваш завжди буде з вами!
Куди б не залетів далеко –
Додому приведуть лелеки!
Чи є у світі нагорода,
Що краща, а ніж насолода
До рук матусі нахилитись,
Її очима в світ дивитись!
Снаги в Вас менше, не любові...
Та руки все ж такі – чудові!
От тільки сил у них замало,
Та меншою любов не стала!
Матусю, сніг Вам ліг на скроні,
Та зморшки вкрили вже долоні...
Їх сила нам, синам дісталась,
Щоб наша доля не зламалась!
Самотня мати при порозі...
Та з нами, мамо, Ви, в дорозі!
Ми – Ваше серце, Ваші квіти...
Бо ми, твої, матусю, діти...
28.03.04
До побачення, Мамо -украинский-
© Copyright: Мамонов Игорь, 2004
Свидетельство о публикации №104040101467
Свидетельство о публикации №104040101467
Рецензии