Із-за давніх-давен як потоп
Славне місто стоїть, Конотоп !
Набирає все сили в літах
В золотих потопає житах.
Розливається морем краси,
Від розплетеної коси,
Перехрестям шляхів і віків,
Від батьків він іде, до синів !
Стрій козацький, відваги і волі,
Чарівні, гостроверхі тополі,
Квітне рясно, красується бродом,
Конотоп мій пишається родом !
Він для мене один є такий,
Де-б не був я, у світі подій
Повертаюсь до рідного дому,
В своє місто, надії і мрій.
9. 08. 2003.
Р дному м сту
© Copyright: Владимир Пустовойт, 2004
Свидетельство о публикации №104032900947
Свидетельство о публикации №104032900947
Рецензии
дуже сподобався цей вірш, - написаний з любоввю та надхненням! Хай Вам щастить!
Іра
Ира Арт 23.11.2008 11:44 • Заявить о нарушении
Іра
Ира Арт 23.11.2008 11:44 • Заявить о нарушении