Принiс талант
Коли до прірви підійде дорога,
коли померкне розум й потьм'яніють очі,
тоді прийду проситися до Бога.
-Прийми мій дар - великий Можновладцю,
Хоч він не рівня золоту, чи смирні,
Я знаю твое серце - зле й невдячне,
тому зберіг талант Твій я донині.
В мені не жевріють ні віра, ні надія,
Куди ж іти, і де моя оселя?,
Приніс Тобі я сердце, що не гріє,
приніс я душу - мертву як пустеля.
-Ти не примножив, а це значить втратив,
ти закопав талант Мій, вибрав волю,
Не мав ти часу істину пізнати -
Нема вже часу, щоб змінити долю.
Свидетельство о публикации №104031600637