Я чекаю дощу. Я чекаю на дощ...

Я чекаю дощу. Я чекаю на дощ.
Я боюся розпечених кам`яних площ.
Бачу, як зачарований велетень-міст
Марно хоче вхопити хмаринку за хвіст.
Я чекаю на дощ.

Я гойдаю колиску, чекаю на ніч.
А по стінах - відбитки померлих облич.
Лине, наче з криниці, самотня луна,
Розпадається, тане в куточку вікна.
Я чекаю на ніч.

Я чекаю на завтра. На дощ уночі.
Гей, по стінах! Померлі мої глядачі!
Так багато я знаю про ціну словам,
І тепер тільки ще раз повідаю вам,
Що чекаю на завтра...


Рецензии
А я вот украинка (по маме), а язык не знаю..так хочется выучить..:( А стих так нараспев читается..приятно..если бы еще понимать....ээх!

Анастасия Рублёва   28.04.2006 18:22     Заявить о нарушении
не огорчайтесь, я по маме осетинка, а тоже ничего не понимаю ))
а стих - там про дождь в общих чертах )

Ольга Тургенева   11.05.2006 17:16   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.