Зор

     * * *
Не чекаю....
Можливо не вірю.
Спраглих вуст твоїх шепіт не звабить.
Не плекаю надію, а мрію
повплітала у коси. Лиш граби
пам”ятають ті ночі кохання,
коли ти діставав з неба зорі,
аби я загадала бажання.
.....лише сльози здійснились прозорі

Не сумую....
Загоїлись рани,
Старі спогади линуть поволі.
Тільки зорі все вводять в оману,
наче знов випробовують долю.
Чом не плачу?
Тому що не вартий.
Щур не здатен злетіти у небо! 
Хіба може кохання стать жартом?
Не паплюж його, чуєш? Не треба!

01/03/2004


Рецензии
На гарному вiршi вiдкриваю лiк четветiй сотнi рецезiй!!! :))
Алiсо, пишiть на украiнськiй, у Вас гарно виходить!!!
Кажу Вам це, як щирий украiнець!!!
:))

А в мене мало украiнських вiршiв, навiть дуже мало...
Чому?? -сам не знаю, мабуть "синдром Набокова" :))

Первоапрельский   17.08.2007 14:30     Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.