Ос нн спод вання
В осінніх снах весна приходить в гості,
І знову паморочить голова,
Бо чи ж буває у 17 літ журба!
Ні, серденько тремтить в жагучій млості.
Ні, серденько тремтить в жагучій млості,
Я знову хочу світ весь обійняти,
І рано ще у вирій відлітати
Моїм надіям, сподіванням, снам.
Моїм надіям, сподіванням, снам,
Що пестиш ти своїм коханням щирим.
Снить осінь жовтим листям і дощами –
Мені ж весна всміхається весела!
© Copyright: Свизинская Екатерина, 2004
Свидетельство о публикации №104022900319
Свидетельство о публикации №104022900319
Рецензии