Ос ння мелод я
Душа чомусь тривожилась,
І небо весь день хмарилось,
І вже осіннє золото
Під ноги нам послалося...
Чому душа тривожиться?
А настрій чом поганиться?
Бо плаче осінь золотом,
Душа за літом мається.
Розквітла б влітку квіткою –
Краса ж осіння в’яниться,
І жовтою наміткою
Вже виднокіл туманиться.
Чому ж душа тривожиться?
А небо чом поганиться?
Бо віє осінь холодом,
Душа за літом мається.
© Copyright: Свизинская Екатерина, 2004
Свидетельство о публикации №104022900317
Свидетельство о публикации №104022900317
Рецензии