Ки ву

Подаруй мені тепло своїх долонь,
Піднеси на крилях щастя аж до неба.
На Поділ мене неси, на Оболонь,
Де в гостині я ще не була у тебе.

Засвіти для мене свічі весняні,
Подаруй мені ти сонячний серпанок.
Свою усмішку й тепло даруй мені,
Щоб зустріла я з тобою цей світанок.

Ти для мене будеш завжди молодим,
Ти для мене будеш завжди незрівняним.
Я люблю тебе красивим і простим
І таким, яким ти є - мені незнаним.

Ти чаруєш очі плесами Дніпра.
І добром, яким ти душу зігріваєш.
Тебе люблять і дорослі, й дітвора,
Але що казать про це, ти й так все знаєш.

Милий Києве, прекрасний ти завжди,
Не псує тебе погода невмолима.
Не боїшся ти ні сонця, ні води,
У душі сія надія невгасима.

Ти даруєш мені спокій і добро,
Ти завжди мене підтримаєш в печалі.
Навіть взимку зігріва твоє тепло,
Коли ти мене чекаєш вірно з далей.

Я люблю тебе таким, яким ти є:
Незрівняним, добродушним, щирим другом.
Ти надію і любов мені даєш.
Хай не буде над тобою більш наруги.

Милий Києве, люблю твою красу,
Бо мені її не можна не любити.
Через все життя у серці пронесу.
Мені з нею в світі легше буде жити.