Брату

Давай згадаєм, брату,
Дитинство наше спільне.
Коли хотілось знати
Все те, що не дозвільне.

Давай ще раз пройдемось
Життєвими стежками,
В дитинство повернемось
Хоча б іще думками.

Якби іще раз жити
Нам довелося, брату,
То що б тобі змінити
Хотілося б завзято.

А я змінить нічого
Не хтіла б у минулім,
Бо не відчули б того,
Що ми усе ж відчули.

Хоча ми і сварились
І билися, бувало,
Любили, тож мирились,
Образи забували.

Ти ж знаєш, брату милий,
Як я тебе ціную.
І так, як мама вчила,
Тебе я не ревную.

З сьогоднішньої дати
Ви стали одним цілим.
І мушу це признати -
Єдиним, але милим.

Наталочко, я рада,
Що ти є та єдина,
Що полонила брата,
Що брата полюбила.

І хочу я сказати,
Що я люблю вас дуже.
І хочу побажати
Не стати вам байдужими.

Хай злі, ворожі очі
Не стануть поміж вами,
Хай ваші ніжні ночі
Не стихнуть і роками.

Хай щастя не забуде
Дорогу в вашу хату.
І хай життя в вас буде
І щире, і багате!