Їх дуже багато, я не хочу з ними бути,
Але строк покарання треба дотягнути.
Я бачу, що правди нема тої не буде,
Але все мине, і це забуду.
Не будуть мені говорить, що робити,
Як, коли, і де ходити.
Не можу вже бачить ці обличчя,
Тюремна роба мені не личить.
Я втомився від брехні і маю надію,
Що здійсниться моя таємна мрія.
Біг би геть від цього всього,
Де немає кохання, немає бога,
Де людина людині є таки вовком,
А звіряче все вилазить боком.
Гідність тут не поважають,
Поважають те, що в горбі мають.
Але я маю те, що маю
І не добре себе відчуваю,
Бо не маю віри, ту, що мав,
Може я завжди собі брехав.
І так повинно бути. Ні!
Я хочу піти і скоріше забути.
х дуже багато, я не хочу з ними бути
© Copyright: Рыкуняка, 2003
Свидетельство о публикации №103122900122
Свидетельство о публикации №103122900122
Рецензии