А Вiтер Небом Калатав
А вітер небом калатав,
а вітер рвав
на шмаття душу
душив горлянку плач,
а став
кипів від зорепаду,
місяць рушив
назад,
у шал пустились зорі
їх вал то падав,
то зрастав
і вже кипіло море,
тим морем
плач мій став...
Свидетельство о публикации №103112801296