finita la

і голос... в лабіринтах снів...
відлуння потойбічних марень
марнотність слів, перистість хмарень
пера печать на сконі днів
на скроні цяточка мала
на згадку про дуель минулу
загадку в дзеркалі заснулу
буджу заснувши край стола...
*
палаш і плащ... і тупіт, тупіт
тупий багнет в ребро Адама
дамаська сталь у відповідь...
стилет...
летить як кара Божа
негоже відвертатись
Є...
*
лежить як лялька тіло
сидить на призьбі Тінь
усе що ти хотіло
ти мало, час хотінь
скінчивсь, finita la...
остання нота...
подих...пара з вуст...


Рецензии
Але для душі "час хотінь" нескінчений, чи не так?

:)) Чи не затягнувся в тебе зимовий сплін, Інгварчику?

Любовь Либуркина   30.01.2007 21:00     Заявить о нарушении
Та немає ніякого спліну, насправді, Любо. Ця річ написана давно. Хоча зараз в творчому плані не найкращий період. Нічого не пишеться :-( Може це й краще ;-)

Ингвар Олафсон   31.01.2007 20:18   Заявить о нарушении