На простiр неба

Із райдужних замислених мостів...
на простір неба пурхнула душа
шаради снів спочили десь на дні
каньйону... день прогуркотів
як потяг повз бездонні і сумні
зелені очі з присмаком любові


Рецензии
не залишайся у печалі,
коли у мандри відлітає голос
можливо, він тебе шукає
в очах любові.

Иннокентий Флик   26.02.2009 16:17     Заявить о нарушении
О, милий Кене, який милий експромт!

Ингвар Олафсон   27.02.2009 11:14   Заявить о нарушении