Із райдужних замислених мостів...
на простір неба пурхнула душа
шаради снів спочили десь на дні
каньйону... день прогуркотів
як потяг повз бездонні і сумні
зелені очі з присмаком любові
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.