Мої рухи
прозорі,
Мої очі
мов зорі
У безхмарному
небі
На екваторі
ночі.
Мої очі -
бездонні,
Мої очі -
безодня...
Життя одне -
я написав
себе у ньому без прикрас,
Єдиний раз,
Ковтнув повітря і відчув
Як б`ється серце -
У чеканні,
У сподіванні.
Солоні сльози
розчинив
У склянці кави,
запалив
Цигарку смутку,
відпустив
На волю біль,
що із душі
Проклав дорогу
У спільну рану.
І відчуття
Своєї частки небуття
Я не забув.
Запам`ятав:
Мої рухи глибокі й прозорі,
Мої очі - перлинові зорі
У безхмарному теплому небі
На екваторі світлої ночі...
Очі спокути -
Бездонні,
Очі спокуси -
Безодня.
Очi спокуси
© Copyright: Макаренко Дмитрий, 2003
Свидетельство о публикации №103102200636
Свидетельство о публикации №103102200636
Рецензии