* * *
Небо опускається на плечі,
Сонце загасає мов печаль,
Дай мені долоні ці старечі,
Є на них ще ніжності печать.
Місяць, знов, запалює багаття,
У чужих будинках свічі, мов латаття,
Ти складаєш стомлені долоні –
Захищаєш серце у полоні.
Зорі сумно сяють, безталанно,
Гаснуть, наче, вогники буття,
Розтули свої долоні, марно,
Не врятуєш ти мого життя.
Небо опускається на плечі,
Сонце, наче, спрагле джерело,
Дай мені долоні, ці старечі –
Є у них ще віра і тепло.
Небо опуска ться на плеч...
© Copyright: Вальмира, 2003
Свидетельство о публикации №103102001399
Свидетельство о публикации №103102001399
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
