Жовто-гаряча спеко, марно ласки в тебе просити
Просто навзнак лягти і в небо відпустити зомлілу душу...
Душно в твоїй оселі, Батьку вогню і плоті.
Плотом правлять моє тіло через Дунай без броду...
Бродники зачаїлись... В очеретах густих плавень
плаває тінь неба в зіницях, розкритих настіж
*
Дуже прошу, Пустеле, дай дожити до ночі
В ночвах потонуть зорі на ґанку в моїй оселі...
Дуже прошу, Зоре, дай дожити до ранку
Хочу пройти в останнє по густій траві
по пояс...
Спека. марення
© Copyright: Svyatoslav Synyavsky, 2003
Свидетельство о публикации №103101800603
Свидетельство о публикации №103101800603
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.