Свiтлий ранок Осiнь
Трохи застудила
I дощем помила
Ще зелений лiс,
Розпустила коси,
Наче пташка крила,
Фарби пiсля зливи
Жовтень їй принiс.
Осiнь – то повiя,
Має ще коханця,
Ти не вiр їй, Жовтню,
В цей ласкавий день,
Хоч тобi радiє,
Зустрiчає вранцi,
Ввечерi сьогоднi
Листопада жде.
Ta xiбa ж захоче
Слухати пораду?
Вип'є зла отруту
Красень у свiй вiк,
Зволожнiють очi,
Як побачить зраду,
I чекати буде
Щастя цiлий рiк.
Осiнн укр
© Copyright: Гена Сергиенко, 2003
Свидетельство о публикации №103100700475
Свидетельство о публикации №103100700475
Рецензии
На это произведение написано 45 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.