Стоїть літак.
Іде мудак.
І мимо не пройде ніяк,
Бо мрія є у мудака:
Хоч невеличкого шматка
Урвати з того літака.
І куций розум мудака
Ще розуміє: з літака
Не можна уривать шматка...
Та що робить- свербить рука
І тягнеться за тим шматком
Рука...Разом із мудаком.
Урвав -таки шматка мудак...
У небо полетів літак...
Радів мудак тому шматку...
Заглох двигун у літаку...
Тепер, в квартирі мудака
Висить шматок від літака
І кожен день тому шматкові
Радіють діти мудакові,
І горді мріють мудачки,
Що й їх чекають літачки.
Мораль:
Чим більше мудаків-
тим менше в світі літаків.
Про л така мудака т пабайка
© Copyright: Сергей Руденко, 2003
Свидетельство о публикации №103092800551
Свидетельство о публикации №103092800551
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
