Чотири рубая з життя поета на украинском языке
Бокал солодкого, п’янящого вина
Я випиваю з насолодою до дна.
Я не пиячу. За любов я п’ю.
Лише вона і залишилася одна.
Нічого не залишилось у мене.
А, може, лезом полоснути вену,
Да так, щоб кров забризкала всі туги.
Але ж ярмом життєвим полонений.
Я випиваю із розбитого корита
Криваві залишки сплюндрованого світу.
Лечу над прірвою, хоч знаю: ризикую.
Не можу я по-іншому любити.
Я – мізантроп. Мені противні люди.
Потворні тварі – нелюди-Іуди.
Тому і віддаляюсь до мистецтва:
Лише воно в віках лишатись буде.
Свидетельство о публикации №103091801199