* * *
Простіть поетам їх гріхи,
Вони дають вам більше, ніж беруть.
Не будьте так до них глухі,
Не будьте так холодно-сірі, мовби ртуть.
Ви часто бачили поета з хліба шматом?
Частіше він в руках тримає папірець.
Він підставляє душу й тіло стратам,
По іншому не може. Він – митець.
Простіть поетам правду люту,
Таким вони вже бачать цей шалений світ.
Простіть поетам їх розпусту,
Для них самих вона – немовби гніт.
Не завжди роблять те, що хочуть,
Але, що роблять – рясно, від душі:
То плачуть рясно, то без розуму хохочуть:
Ось так з’являються на осуд ваш вірші.
Простіть похабщину поетам,
Невіру в світле майбуття.
Це все від того, що так іноді, кохання злетом
Руйнуєте поетові життя.
Зате, будуєте фундамент для поезій,
Які поети вам і принесуть,
І просять вас, хто не прийшов, принаймні, до аскези:
Не будьте так холодно-сірі, мовби ртуть.
Простiть поетам iх грiхи на украинском языке
© Copyright: Олег Соловьяненко, 2003
Свидетельство о публикации №103091600042
Свидетельство о публикации №103091600042
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.