СПОКУТА
Винний бокал. Він для кожного – свій.
Для когось він сповнений сяючих мрій,
Для когось він – похіть, для когось – любов.
Для мене ж – Христова Ісусова кров.
Вина і вино – все змішалось в бокалі.
І правда, і кривда спокутою стали.
Я в пекло не хочу, а в рай не пускають,
Тому і вкушаю, що тут наливають.
Я час від часу зриваю зірки,
А час від часу – тернові вінки.
Носив на собі я спокуту й отруту,
Носив у собі я і ненависть люту,
Носив я у серці шалене кохання,
Носив я в душі і пекельні страждання,
Я все перепробував: перли і терен,
І дахом моїм було небо і терем.
А зараз - знаходжусь між пеклом і раєм,
Куди я прямую, я навіть, не знаю.
Я знаю одне: що я маю писати
Вірші і романи, сюїти й сонати.
Спокута на украинском языке
© Copyright: Олег Соловьяненко, 2003
Свидетельство о публикации №103090401360
Свидетельство о публикации №103090401360
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.