I пекло знову вiдчиняe дверi на украинском языке

*  *  *

І пекло знову відкриває двері.
Страждай, тужись і втілюй на папері.
Немов, у мармур найвеличнішу скульптуру,
Немовби, композитор – партитуру.

Втіли страждання у найвищі форми.
Нехай їх кривдять, кажуть: “не по нормі”,
Нехай тебе зацькують суїцидом,
Але, ти все одно, піднімешся над світом.

І пекло знов і знов веде до страти.
І пекло знов здіймає свої грати.
А ти сприймаєш пекло, мовби Майю(1):
Ти знову кажеш: “Сам себе караю”.

Ні. Не караєш. Ти проходиш школу,
Ведеш життя, немовби, Смоллет - “Іспаньйолу”:
Крізь рифи, шторми, штилі безліч часу
Ти впевнено прямуєш до Парнасу.

А вакханалія(2) життя в душі триває,
І наша кров невпевнено з душі стікає
У винний келих, келих смерті, келих страти,
То й бурі краплі мають по вустах стікати.

Це – бурий наслідок вакхічної спокути.
Це – лейтмотив життєвої отрути.
Це – меса зороастрівських(3) містерій.
Це - пекло знову відкриває двері.

В житті твоєму Майя одружилась
Із богом Вакхом(4), і вогнем хрестилась.
І ти проходиш школу крізь багаття
Чи то до трону, чи то до розп’яття.

  1.Поняття стародавньої та середньовічної індійської філософії. Означає ілюзорність всього сприймаємого світу, приховуючого під видимою різноманітністю свою істинну сутність - Брахмана як єдину реальність.
  2.В Стародавньому Римі святкування на честь Діоніса (Вакха), з ІІ ст. до н. е. набувше характер оргій.
  3.Заратуштра (Заратустра) (иран.), Зороастр (греч.) (між Х та 1-ою пол. VI ст. до н. е.), пророк і реформатор давньоіранської релігії, діставшої назву “зороастрізм”, в якій головну роль відіграє вогонь.
  4.Вакх (грець.), Бахус (лат.), в античній міфології одне з імен бога виноробства Діоніса.