Не хвалися, горобчику, теплою рідною стріхою,
А прислухайся краще до звуків близької біди:
Пахне димом багать, і повітря загрозою дихає,
Гучно б’ються знамена об княжі червлені щити.
Не хвалися, дурненький, що маєш куди повернутися,
І на милість великих князів сподіватись облиш!
Тебе скоро впіймають, і, ставши чужою спокутою,
Ти з малесеньким вогником в лапках назад полетиш...
Коростень 946 р
© Copyright: Евгений Бард, 2003
Свидетельство о публикации №103081401068
Свидетельство о публикации №103081401068
Рецензии