ЗА ТЕ, ЩО ЛЮБИШ
Окривджена правда стукала в двері,
Шалені думки стирчать на папері,
Шалені думки під запльованим склом,
Шалене кохання, похмільний синдром.
Змішалось докупи і чорне, і біле.
А вистачить волі? Вистачить сили?
А вистачить духу пробити чолом
Страждання і туги, похмільний синдром?
Окривджену правду, гріховні святині,
Святі письмена в бездуховній країні.
Шалені думки пересилюють волю,
Летять на папір крізь пари алкоголю,
Крізь страти, страждання, крізь тугу і біль,
З’являються проміні сяючих хвиль.
І в хрест забивають останній цвях,
Червоні струмки по руках, по ногах.
За дар поетичний мене розіп’яли
Люди, чи нелюди – злісні шакали
Ти ж відриваєш мене від страти,
Лікуєш рани, ламаєш грати.
Я дякую щиро коханій милій
За те, що терпить, вдихає сили,
За те, що любить, лікує рани
В душі і в серці, знімає кайдани.
За те, що любиш на украинском языке
© Copyright: Олег Соловьяненко, 2003
Свидетельство о публикации №103080600465
Свидетельство о публикации №103080600465
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.