...............У цьому полі, синьому, як льон...
................................В. Стус
На бездоріжжі власних безнадій
Ти все ж згубись.
Згубись і мрій,
І час піском між пальців вій,
Тривогу в душу знову сій...
Шукай хоча б ілюзії--
Лишитися.
Хоча б в собі.
На прикордонні маргінальних станів
Затримайся. Над прірвою у житі
Залишся—жити.
На тебе звір біжить—
Душі твоєї привид.
Тобі його зловити—
--- судилося.
--- лиш там.
На бездор жж власних безнад й
© Copyright: Инна Волошина, 2003
Свидетельство о публикации №103080300479
Свидетельство о публикации №103080300479
Рецензии
Безнадійне...химерне марево
майнуло над обрієм. Примара....
може, то біль? Звечора зарево
палало у небі - божа кара?
Не губись...на полі жовтому
очі твої- волошкові краплини...
мрій, адже лиш по тому,
пташкою радість до серця прилине....
відгукнулося.....
:-)
Алиса 14.08.2003 09:03 • Заявить о нарушении
майнуло над обрієм. Примара....
може, то біль? Звечора зарево
палало у небі - божа кара?
Не губись...на полі жовтому
очі твої- волошкові краплини...
мрій, адже лиш по тому,
пташкою радість до серця прилине....
відгукнулося.....
:-)
Алиса 14.08.2003 09:03 • Заявить о нарушении