ПЕРЕПОНА
Світило ніжне, ясне сонце
В замизкане, брудне віконце.
А серце проміні хапало.
Йому в житті було їх мало.
Світило сонце крізь криваву
Замріяну спокусами росаву.
Проміння билось крізь багнюку на стеклі,
Крізь бруд, крізь пил, крізь крапельки землі.
А серце лилося туди, на волю.
Розбити б теє скло, набридле вже до болю,
І полетіти крізь проміння того сонця.
Не озиратись на розбите вщерть віконце.
Поринути б у неба чистого блакить,
На птаха, перетворившись на мить.
Летіти б і летіти до кінця землі.
Але не пустять мене плями на стеклі.
Немов важкі, залізні грати,
Застиглі на стеклі, прокляті,
Прокляті краплі бруду та багна,
А за стеклом проміння. То – Вона.
Перепона на украинском языке
© Copyright: Олег Соловьяненко, 2003
Свидетельство о публикации №103072700120
Свидетельство о публикации №103072700120
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.