СИЛА ДУХУ
Смерть стояла на узбіччі
І дивилася у вічі,
Кривда лоскотала душу.
Зрозумів: писати мушу.
Кривда в серце застучала:
Серцю кривди ще замало?
Кривда в серце стукотіла,
Стукотіла, що є сили.
Я у відчаї брикався,
Не пустити намагався,
Не пустити кривду люту,
Що дає мені отруту.
Намагався я впустити
В серце правдоньку розбиту,
Та її сумна стежина
Поряд з моїм серцем гине.
Чорні хмари обступили
Промінь сонця. Полонили
Світло серця, силу волі,
Навіть розум у неволі.
Розум стогне, серце плаче,
Хоч було колись гарячим.
Кров в тім серці клекотіла,
Поки правда не змарніла.
Та невже ж вона змарніла?
Та невже ж її згубили?
Ні, не вмерла. Вірю в силу,
Що розпустить правді крила.
І, лише, розправив крила,
Вже і смерть боїться сили,
Сили правди, сили духу,
Сили зміцненого руху.
СИЛА ДУХУ на украинском языке
© Copyright: Олег Соловьяненко, 2003
Свидетельство о публикации №103072400149
Свидетельство о публикации №103072400149
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.