ОП УМ

Опіум очей твоїх... Безмежність
погляду... Дурман блаженних слів...
Знаєш, я попала у залежність
твого зілля. Так як ти хотів.

Опіум ти... Вдень, вночі і зранку
пустота у трансі венних труб...
Я тепер, напевно, наркоманка,
що шукає дозу твоїх губ.

І до тебе всі думки, всі мрії,
Розриваюсь ломками вночі.
Я так хочу знову в ейфорії
просто спати в тебе на плечі...

Просто спати... Це і є нірвана...
Хаос серця... Вічна тиша тиш...
Опіум ти...    Я тобою п"яна
Пишу цей такий безглуздий вірш...


Рецензии
у Вас дуже гарна мова, Христино. І вірш вдався просто чудовий- тільки завжди краще, коли опіумом стаємо ми, а ще краще коли один другому. Бажаю Вам другого варіанту.:)

Валентина Силава   02.02.2005 22:35     Заявить о нарушении
Дякую! Повністю погоджуюся з Вами!
:)))

Kristi   03.02.2005 11:01   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.