* * *
на смерть Тарасу Ліпольцу.
Кожен митець в душі – Прометей,
Несе він вогонь поетичних ідей.
Кожен митець на своєму хресті
Змушений страту суспільства нести.
Кожен творець обирає свій хрест,
Хрест на Голгофі – суспільству протест.
Кожен митець пробиває чолом
Грати страждання, і йде напролом.
Кожен митець в душі – Прометей,
Мужньо виносить ярмо від людей.
Мужньо, в кайданах виносить він страту,
І дозволяє печінку клювати.
Клюйте, викльовуйте, рвіть на шматки,
Задовольняйте потреби гидкі.
Б’ють по печінках дрючками менти,
Б’ють по печінках стакани, “винти” .
Кожен митець мужньо хрест свій несе,
Хрест до Голгофи. Приніс. От і все.
Смерть наступила, скінчилось життя.
Мрія не вмерла, не вмерло буття.
Ніч 10/11листопада 2002р.
На смерть Тарасу Лiпольцу на украинском языке
© Copyright: Олег Соловьяненко, 2003
Свидетельство о публикации №103071401075
Свидетельство о публикации №103071401075
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.