Посм хнися, м й коханий...

Посміхнися, мій коханий,
Простягни свої долоні.
Я зверну своє плекання -
До очей твоїх безодні.

Відлетить похмура спека
І заплющить карі очі.
Пригорну крилом лелеки
Щире тяготіняя ночі.

Ми з тобою - мертві квіти,
Заціловані втрачанням -
А в очах печаль... Ні кріхти
Неутішного бажання!

2003-06-29


Рецензии
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.