Коли но тільки стане тобі сумно
Поклич мене – відразу я прийду,
Очей твоїх я зорі поцілую
І всю печаль до краплі заберу.
Чекай на мене, як і я чекаю
На подих вітру з твоїх дивних вуст
На посмішку, що щастям зігріває,
Теплом таких бажаних ніжних рук.
З тобою ночі стали днем яскравим,
Де вирій серця віднайшов свій дім,
Там птахи в небо жити позлітали,
І розум моє тіло залишив.
Під сонцем, сяючим на нас з тобою,
Я відведу тебе до моря мрій,
І в хвилях поглинаємих прибоєм
Я залишусь назавжди лише твій...
Я залишусь назавжди лише тв й...
© Copyright: Георгий Сорокин, 2003
Свидетельство о публикации №103062000632
Свидетельство о публикации №103062000632
Рецензии