Зв р
він уночі гуляє
і заповзе в безлюдний двір
і знову щось шукає
він так шукає відколи
в мені він поселився
і вже націлені стволи
в мені він не лишився
а тихо поволікся завулками
мовчки без гарчання
пішов рятуватись пігулками
тамувати біль і страждання
і що шукав він не знайшов
не перестав страждати
назад до мене він прийшов
щоб тихо помирати
і гасне вже в очах його
вогонь що запалав
це розуміння лиш того
якого він шукав
Свидетельство о публикации №103060900504