Ти пришкандиба ш

зима в серці осінь на душі
золотого листя проливні дощі
засипають снігом весь малий твій світ
залишають чорний в пам’яті свій слід
ти пришкандибаєш до високих стін
будеш там чекати нових суперзмін
будеш вимагати кращого шляху
не знайдеш нічого там ти крім страху
ти пришкандибаєш до високих стін
і почуєш знизу монет тихий дзвін
ці душі монети  сльози золоті
а навколо тебе  кольори пусті


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.