смак дощу на губах, вуха чергової красуні, помідори з баклажанами, дивне сполучення їжаків та вужів...
все набагато простіше: набрати чийсь номер серед ночі і довго-довго розмовляти про все на світі...
і жоден колючий дріт тоді не завадить їм пізнати одне одного по-справжньому...
а й справді, на що...
...не знаю...
...просто поставити на руду конячку, котра так і не вийшла на старт - "давай будемо друзями" - давай, ... а блаженство було вже тут... але йому довелося поїхати - терміновий виклик - черговий смертельно хворий - діагноз - туга, за тим чого нема...
...і так не хочеться зцементовувати вікна, закривати двері на п’ять замків і чотири ланцюжки...
все одно прийде час і буде та, котрій не треба казати "віддай все що маєш, візьми все що є"
цікаво, що вона принесе з собою.
невже весну?
апельсиновий чай
© Copyright: Amsterdam, 2003
Свидетельство о публикации №103060301066
Свидетельство о публикации №103060301066
Рецензии
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
