Звездопад
морю безбрежному –
ждать звездопад.
Сердце – на выдохе,
только, по-прежнему,
тянет назад.
Силы премножатся:
павших немерено –
Божьи войска.
Жизни – продолжатся,
Время – потеряно, –
стонет тоска.
Звёзды – портретами.
Солнце погашено,
В полночь не сплю –
Знаю: поэтами
Небо украшено.
Помню. Люблю…
22 августа 2013
Из книги "ЛУННЫЙ КОТ", 2020
"ЗВЕЗДОЧЁТ в ЛАВКЕ СНОВ", 2019
Свидетельство о публикации №103060200409