Не питай

Не питай... Навіщо тобі знати,
Чом із неба падають зірки,
Чому серцю хочеться співати,
І куди ідуть від нас роки,

Нащо котить річка свої води,
І про що шепоче з вітром гай?
Таємниць багато у природи.
Відповідь не знайдеш, не питай.

Ти мене за плечі обіймаєш,
Сонечко сіда за небокрай...
Хочу знати, чи мене кохаєш,
Але чую тихе: «Не питай...»

Не питай... І я не запитаю.
І нехай собі минають дні...
Все, що я про тебе знати маю,
Сам колись розкажеш ти мені.



ПЕРЕВОД
на русский язык

Не спрашивай. Зачем тебе знать,
почему с неба падают звезды,
почему сердцу хочется петь
и куда уходят от нас годы,
зачем речка катит свои воды
и о чем шепчется с ветром лес?
У природы много тайн.
Ответа не найдешь, не спрашивай.
Ты обнимаешь меня за плечи,
солнце садится за горизонт.
Я хочу знать, любишь ли ты меня,
но слышу тихое "не спрашивай".
Не спрашивай. И я не спрошу.
И пусть проходят дни,
все, что я должна знать о тебе,
когда-нибудь ты сам мне расскажешь.