Ой не край моє серце, маленька,
Лагідна, файна, та що вітер в полі.
Хіба станеш білою березою
Стрункою та до сивої тополі?
Та чи варто, леле забути,
Чи згадати варто,
Будеш довго в серці жити
Усміхненим катом.
Ой не край моє серце, зозуленько,
Холодне та стиле, що вітер в полі.
Ні. Не станеш березою ти
Та до сивої тополі.
Ой, не край...
© Copyright: Александр Балу, 2003
Свидетельство о публикации №103031400580
Свидетельство о публикации №103031400580
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.