Я пишу сьогодні цілу ніч.
Наче ніч по колу водить душу
Я тепер з душею віч-на-віч
Я пишу, терзаюся і мушу.
Знов з’явився маревом у сні
Синьоокий ангел іздалека.
Заховались мрії десь на дні
У мені. І запалала спека.
На жертовник знов кладу слова
Душу снів з корінням вириваю
Час мина, затьмарено сплива.
Я молюся, каюсь і ... кохаю.
Я пишу. Як ніч мене спита,
Де моє заховане світання.
Я скажу натомість: “Пустота,
Спалене, впокорене чекання.”
25.11.2000р.
Спалене, впокорене чекання
© Copyright: Лученко Святослава, 2002
Свидетельство о публикации №102122600709
Свидетельство о публикации №102122600709
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.