Мова

Моя Мова! Мелодія слів,
Ти стомилася... Битва за битвою...
Ти обвітрена вітром степів,
І звеличена в небо молитвою!

Ти розтерта словами некрологів,
Інквізиціями історії...
Викликає поклони філологів
Ширина слів твоїх території!

Там у горах, що звуться Карпатами,
Ти оспівана вітром й трембітами.
І замучена Ти вже дебатами,
Та й занедбана космополітами!

Хай кидали у Тебе пародії,
Та повір, це все просто із заздрості!
ПІсень ТвОїх предивні мелодії
Не втрачають у рейтингах вартості!

Моя Мова! Ти моя генетика,
Що мені праотцями дарована.
Слів твоїх неземна енергетика,
Нею я назавжди зачарована!

Віра Ти! Ти поезія нації!
І вклоняюсь я ТвОїй гідності!
Люди - просто твої декорації,
Просто тіні твоєї вічності!


Рецензии
Крісті, ваші щирі почуття мене дуже вразили.Я давно не читав про нашу мову таких сильних текстів. Пишіть українською. У вас шалений потенціал.Я в щирому захваті.

Валео Лученко   05.03.2003 12:06     Заявить о нарушении
Дякую Вам! Я рада, що мої українські твори знаходять своїх читачів на російському сайті.
З повагою, Христина

Kristi   05.03.2003 13:03   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.