Моя Мова! Мелодія слів,
Ти стомилася... Битва за битвою...
Ти обвітрена вітром степів,
І звеличена в небо молитвою!
Ти розтерта словами некрологів,
Інквізиціями історії...
Викликає поклони філологів
Ширина слів твоїх території!
Там у горах, що звуться Карпатами,
Ти оспівана вітром й трембітами.
І замучена Ти вже дебатами,
Та й занедбана космополітами!
Хай кидали у Тебе пародії,
Та повір, це все просто із заздрості!
ПІсень ТвОїх предивні мелодії
Не втрачають у рейтингах вартості!
Моя Мова! Ти моя генетика,
Що мені праотцями дарована.
Слів твоїх неземна енергетика,
Нею я назавжди зачарована!
Віра Ти! Ти поезія нації!
І вклоняюсь я ТвОїй гідності!
Люди - просто твої декорації,
Просто тіні твоєї вічності!
Мова
© Copyright: Kristi, 2002
Свидетельство о публикации №102111800341
Свидетельство о публикации №102111800341
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
