Повяжи, д вчино, голову хустиною...
Обплети косою квітку весняну,
І умийсь росою ранньою зорьою,
Помолись у Бога щастя своєму.
Може Він почує позив твого серця,
Та прохання доброї безгрішної душі,
І якщо почуєш спокій на озерці,
Подивись на воду, що стоїть в тиші.
Через гладь прозору
Явиться твоєму взору
Ангола обличчя,
Яке щастя зичить
Тому, хто повірить
Святості його величчю.
Зачерпни в долоні
Свіжої водиці,
Піднеси іконі і хай окропиться
Шлях твоєи долі.
Поклади дівчино
На душу намисто,
Хай завжди від нього
В серці буде чисто.
Хай тебе ніколи
Горе не здолає,
Хай в очах твоїх прозорих
Доброти вогонь палає.
Свидетельство о публикации №102111500181