Скотився вечір небосхилом
На очерет.
Туман по над ставком стелився.
Щоб краще бачити себе,
Над плесом місяць нахилився.
Хтось завовтузився в лозі,
Зітхнув і вщух.
Полишив кола на воді
Вологий дух.
Сич ствердно відповів комусь:
"Угу!"
Діждавши дозволу,
Пісень весільних жаби заволали.
Здригнулась тиша.
Вмила очі ніч.
На пагорбі навшпиньки стала,
Та вже до ранку,
Пензликом з котячого хвоста,
Сузір"я за сузір"ям
Малювала.
Н ч в Петрик вц
© Copyright: Kozachemto, 2002
Свидетельство о публикации №102102400494
Свидетельство о публикации №102102400494
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
