Хижак, сестра море водночас
І стало вмить, як рідная сестра.
Розповіда казки в ночі на вухо
І тихо пісні ввечері співа.
Удень воно йде за руку зі мною,
То десь, то там спалахує вогнем,
Лечу я без свідомості у море,
Яке мене чекає вніч і вдень.
Це море нерозважливо довічне,
Воно сповненне жаги та вогня.
Про інше все я забуваю вічно,
Коли мене хижак цей спожива.
10 сентября 2000
Свидетельство о публикации №102061000686