Я вчора заховала своє щастя
У потаємне місце, вглиб душі.
Щоб ти його ніколи не побачив,
А тільки очі зустрічав сумні.
Тоді так не болітиме душа.
Не бачиш цього - не страждаєш.
Не викажу, яка щаслива я...
Тобі так краще, як не знаєш.
А раптом - зрадять мене очі?
За те, що боляче тобі зробила,
Ти через сон заплаканої ночі
Пробач мені... бо я така щаслива!
А раптом - зрадять мене оч?
© Copyright: Мирослава Данканич, 2001
Свидетельство о публикации №101120400423
Свидетельство о публикации №101120400423
Рецензии