Посидь зі мною…
Тобі я голову покладу на коліна.
Давай помовчимо з тобою трохи.
Ще поки час, а як він сплине –
Піду собі шукать в життя дороги.
Посидь зі мною…
Благослови мене на щастя й долю,
І лиш сумними не дивись очима,
З собою я візьму молитву твою –
На мене там чекає нова днина.
Посидь зі мною…
Пробач мені! Пробач мені, благаю…
Твоє тепло в душі моїй зостане
Ну ось і час мені. Вже час, я знаю
Посидь зі мною… мамо! Мамо!
Посидь з мною
© Copyright: Мирослава Данканич, 2001
Свидетельство о публикации №101112800565
Свидетельство о публикации №101112800565
Рецензии