В РН Й

О, як поважно ти ідеш! Як гордо голову несеш!
Тендітні вушка чують все! Ну, от побачила мене…

Вся стать твоя,  напружившись , зібралась…
Повітря повни груди - ти летиш…
Все ближче ти… землі ти майже не торкалась …
Милуюсь, я , як ти біжиш….

І довгі ноги, що за казка! І полум’я, твоїх  очей…
Вже поруч ти…і впевнена в мені, що це не пастка..
Напружившись, чекаю, чим  же біг скінчиться цей
В останню мить ти зупинилась, підстрибнула,
лизнула в губи і притулилась,
Не встою!!!!
А ти, з любов’ю пригорнулась і віддано дивилась в очі….
 
О, мила, подруго, моя!
Чудово все ти розуміеш, лише мовчиш -шкодую я,
Вірніша ти, моя, тобі я тайни довіряю….
З тобою ввечері гуляю….
От шкода, не порадиш ти мені,
Де щастя-птицю нам знайти….
Не зрадиш ти мене ніколи,
Чекаеш, доньку мою з школи….
Люблю тебе, як рідну душу….
Доріта, дружбу нашу я не зрушу…,
Собако, вірна-тобі вірша складаю,
Сіда-но швидше поруч –
                почитаю..
  (Другу, который меня не предаст, моей собаке Дорите,посвящается)