Зоребол

добірок 99-00
вибірково



Єк тво коси й вуса
дедьо
сибина неначе
Берволоз зіпнувся
й піжмороззю взявси
То як суньце зойде
йоко твоє плаче
Що зміліла Їстра
й марно качур кряче
Що зміліла Їстра
рівчуки зомліли
Не тунеться рибка
і ніц в раки сили




Псюх замиканий
замизганий
замислений
мимрить мляво ом-мані-блю
Він вилазить як з буди
з зіниці лівої
гне параграф хребтиська під тиском
Люблю
коли дивишся зіпнена зіпсута
цівки променем пестиш кудлатий закарк
в ковтунах
Забуваю про все
Вугряка крию скронею
на ганзейських хоральних пісках
То по лобі журба
топоніміка висновків
всі стежини до Мекки
або в Кагарлик
Псюх скандальний
нікчемний
замизганий
по щоці розтягнувсь горілик
Я без тебе знидів
заворожений кахлею
визіркаючись в злюджений плац
Кутнім псюх розгризе шоколад цеї пристрасті
й втне міхурний абзац





Під вербою у кропиві
прямо перед ночі
вітер лютий дощ осінній
зненацька заскочив
Верба чути що людина
тіло гне здригає
Посрібляні кігті гнуті
з пальців обтинає
По щоці ломачка плеще
вуха кут шкребе
І у вухо патіфоном
відчайдуш гуде
як Бетховен
жовтень




Романець романець
жовтий білий
А на серці гаманець
з жили




З малюнка костьолу
сяйне оселедцем
вмить видушить скельце
й задримбає скерцо
залізнії віта замиканій брамі
тінь зжужмить гачками
і торсне об рами
майне вітражами
зашморгом смертельним
і чергу впекелить
по німбах ретельно
дзвіницю засмокче
в гладущику хмари
забрьохану пивом
з баварських броварень
За зябри за ребра
й акації літер
"сан-стефано відень
сім квітень а гітлер "


Мені був сон що ніби будячок я
їден стирчу напівізбляклий край руди
і вчутно мені ніби хлюпає деінде
та я не бачу тої прудкої води
Мені був сон що таки будячок я
їден стою на березі ріки
столочена травиця попід ноги
по ній щити ординські стелять гімняки
Мені був сон що справді будячок я
під комір лізуть в цяточку смішні жучки
чубатить вітер сонце пестить ніжно
промінчик з жил бринить об колючки
Мені був нині сон  що будячок я
напівізжарвілий опріч руди стирчу
і так кортить відлюстритись
у річку стометрово
та от про то я не ****ю мовчу
Мені ж був сон


Мадам ноу мор?
Хом"ячий присуд залізноволевий надлам
Мадам но мо?
Качина пісня жезлу присмерк баран у Монблан
Рухаймо мотиль шорсткий полиск
Закревно б"ються мугирі
Шопена профіль
карк потилок куделі зморшки і вугрі
Таврує оком заметлює тарган желізні волдирі
Даруйте присмерк
Задрукує крил літер змах у кухирі
Шостий десятий сто четвертий
саманний кугіль гречно баск
Та горда поспіль стільник повний
верне в лабаз
Зелені півні мачетерос
Каяк пінгвіни що глухі
Нап"ю зеленим інтегрально
картаті в смуги лемехи
Зарічно видко кам"яниці
кумедний криці дзигопляс
забар човнячий в стратосферу
в очах і по очеретах
Той птах полету над узгір"ї
зажомканий фотель портфель щитом
від всіх пігулок і омел смарагдів
кротом
Багром припертий до бескид омелюх
гречаний пришкварк до чресла
Його чекала ти три весни
тепер не донесла
Чухрають півні іклом весла
За ними небошкряб закляк у швах
Обліт літачок в арабесках
Байстрюк твій птах
Ломаки гнулись шилось щиро дівкам
і вишивалось матерям
Тобі я і мені ти
Каюсь криюсь нишком
у твій стерілезований бедлам
Причинний шпетюх шепче з хрипом
міркує певно де він є
А ти гадаєш то взаємно моє й твоє?
Гадаєш  вітер спочиває коли той явір не рипить?
Він прудко елерон метляє
як гне в алахакбар блакить



Вже корито не вергає
бо болит на дотик
В ґудзик паці ген загинен
дратуючий дротик
Нишком вона простяглася
не жере не рохка
бо шпичак прохромить серце
перед Новим роком
Мокнуть вії білобрисі
стигне очка цятка
На дні очка дере просо
засране курчатко




Гедзик над кізяк завислий
шарпається в боки
під вербою у тіньочку
десь на схід Европи
Всьо